середа, 4 січня 2017 р.

Психологічний роздум
 «Я і моя душа»…
   За легендою багато тисяч років тому семеро мудрих людей Давньої Греції зустрілись у храмі Аполлона в Дельфах і зробили на стіні храму напис: «Пізнай самого себе». Що означають ці слова – давня загадка. Можливо, пізнання себе – це вивчення своєї душі, внутрішнього світу. Але як важко почути голос серця  серед гучних звуків сучасної цивілізації. Тому я поїхала у місце, де найкраще зможу прислухатися до себе, побути наодинці зі своїми думками, залишивши вдома переживання мінливого світу…
  …Стоїть на вершині Почаївської гори Свято-Успенська Почаївська Лавра – твердиня віри Христової, обитель благочестя і подвижництва, духовний центр православного народу на Західній Україні.
   Цей старовинний монастир перебуває під особливим покровом Божої Матері.  Тут Діва Марія явилася монахам-пустинникам, залишивши на скалі слід своєї стопи. А землю прославила на весь світ Почаївська чудотворна ікона Божої Матері. В обителі подвизалися великі подвижники православя: преподобний Іов Почаївський і чудотворець Волинського краю преподобний Амфілохій.
 Коли я ступила на територію Почаївської Лаври, мене охопило дивне почуття спокою і Божої благодаті. Неможливо передати словами всю велич золотавих куполів храмів, могутність церковного дзвону, піднесений спів чудотворної молитви. Все це варто побачити і відчути! Коли стоїш у храмі – думаєш про вічне. Сльозинка очищення, радості і покаяння котиться невільно по щоці від того, що доторкнулася до святині. В цій атмосфері відчуваю, що моя душа оживає, наче прокидається від довгого сну, скидає з себе все зайве і непотрібне.
   Все тепло, яким я наповнилася зсередини, я понесу у життя і подарую людям. Бажаю, щоб кожен, спілкуючись зі мною, відчув промінчик добра, світла і Божої благодаті.
   Під час поїздки у мене створилися поетичні рядки, якими я із задоволенням поділюся з вами.


Душа
У храмі я стояла і молилась
За матір, батька, чоловіка, сина.
Щоби Господь їм дав здоровя, сили,
Всі жили довго, радісно, щасливо.
Стояла біля різних образів,
В душі надії вогник пломенів
Про те, що здійсниться моє прохання,
Душі бажання, мрії, сподівання.
Діла земні в сторонку відійшли,
Про вічне думаю на самоті.
Сльозинка радості скотилась по щоці
Від того, що знайшла час для душі.

Наталія Заводян, практичний психолог
                 
                                Вітаємо
 з Новим роком та Різдвом Христовим!
      

1 коментар: