середа, 4 січня 2017 р.

Психологічний роздум
 «Я і моя душа»…
   За легендою багато тисяч років тому семеро мудрих людей Давньої Греції зустрілись у храмі Аполлона в Дельфах і зробили на стіні храму напис: «Пізнай самого себе». Що означають ці слова – давня загадка. Можливо, пізнання себе – це вивчення своєї душі, внутрішнього світу. Але як важко почути голос серця  серед гучних звуків сучасної цивілізації. Тому я поїхала у місце, де найкраще зможу прислухатися до себе, побути наодинці зі своїми думками, залишивши вдома переживання мінливого світу…
  …Стоїть на вершині Почаївської гори Свято-Успенська Почаївська Лавра – твердиня віри Христової, обитель благочестя і подвижництва, духовний центр православного народу на Західній Україні.
   Цей старовинний монастир перебуває під особливим покровом Божої Матері.  Тут Діва Марія явилася монахам-пустинникам, залишивши на скалі слід своєї стопи. А землю прославила на весь світ Почаївська чудотворна ікона Божої Матері. В обителі подвизалися великі подвижники православя: преподобний Іов Почаївський і чудотворець Волинського краю преподобний Амфілохій.
 Коли я ступила на територію Почаївської Лаври, мене охопило дивне почуття спокою і Божої благодаті. Неможливо передати словами всю велич золотавих куполів храмів, могутність церковного дзвону, піднесений спів чудотворної молитви. Все це варто побачити і відчути! Коли стоїш у храмі – думаєш про вічне. Сльозинка очищення, радості і покаяння котиться невільно по щоці від того, що доторкнулася до святині. В цій атмосфері відчуваю, що моя душа оживає, наче прокидається від довгого сну, скидає з себе все зайве і непотрібне.
   Все тепло, яким я наповнилася зсередини, я понесу у життя і подарую людям. Бажаю, щоб кожен, спілкуючись зі мною, відчув промінчик добра, світла і Божої благодаті.
   Під час поїздки у мене створилися поетичні рядки, якими я із задоволенням поділюся з вами.


Душа
У храмі я стояла і молилась
За матір, батька, чоловіка, сина.
Щоби Господь їм дав здоровя, сили,
Всі жили довго, радісно, щасливо.
Стояла біля різних образів,
В душі надії вогник пломенів
Про те, що здійсниться моє прохання,
Душі бажання, мрії, сподівання.
Діла земні в сторонку відійшли,
Про вічне думаю на самоті.
Сльозинка радості скотилась по щоці
Від того, що знайшла час для душі.

Наталія Заводян, практичний психолог
                 
                                Вітаємо
 з Новим роком та Різдвом Христовим!
      

середа, 30 листопада 2016 р.

Зустрічаємо гостей!!!
Презентація клубу на районному семінарі директорів
   25 листопада 2016 року на базі Раївської школи-інтернату відбувся семінар директорів шкіл Синельниківського району. І, звичайно, ми також були найактивнішими учасниками  семінару. Ми, опікуни, Галина і Наталія, почували себе Леночкою Криловою з улюбленого кінофільму «Карнавальна ніч».
Проводили:
-         корекційне заняття для учнів 3 класу інтенсивної педагогічної корекції із затримкою психічного розвитку «Цей кольоровий казковий світ»;
-         майстер-клас «Руками творяться дива»;
-         казка-феєрія «Щоденник сонця»;
-      «На долонях Всесвіту». Бінарний урок. Природознавство/ Географія (2 клас);
-         майстер-клас «Способи зображення Землі»
І, звичайно, яскраву, насичену, творчу, музичну презентацію шкільного клубу підприємництва «БАНКНОТ», яку розпочали поетичними рядками:
У мальовничій Україні,
Де річка коси розплітає,
Дніпропетровщина чарівна
Вже здавна славиться майстрами.
Ми розвиваєм особистість
Інноваційну, ділову
І підприємницьку освіту
Собі ставимо за мету.
Впроваджуємо креативно
Свої здобутки і знання.
Мислимо завжди позитивно,
Щоб мрії втілились в життя!
 
Презентували літературу, якою користуємося  у діяльності нашого клубу, показали відеопрезентацію, відповіли на запитання гостей семінару. І завершили свій виступ позитивною піснею-побажанням.
 (під мелодію пісні з к-му «Карнавальна ніч»
«Пісенька про гарний настрій»)
1.    Клуб «БАНКНОТ» сьогодні вам презентували.
Клуб наш незвичайний – підприємництва.
Мислити вчимося як багаті люди,
Заощаджуємо гроші ми у майбуття!

Приспів: Всім бажаємо багатства
                І здійснення ваших мрій.
                Щастя, злагоди і грошей
                У країні і сімї.
2.    Свій секрет багатства ми вам пропонуєм:
Посміхайся світу і радій собі.
Щедрим будь душею, мисли позитивно
Гроші у кишені швидко потечуть самі.

3.    Будь завжди активним, діловим, рішучим,
Мисли нестандартно, творчість проявляй.
Співпрацюй в команді, щось нове придумуй,
         І сміливо всі ідеї втілюй у життя!

ПРОДОВЖУЄМО НАТХНЕННО ПРАЦЮВАТИ
і
ВТІЛЮВАТИ МРІЇ У ЖИТТЯ!





середа, 8 червня 2016 р.

четвер, 7 квітня 2016 р.

ЗУСТРІЧАЄМО ГОСТЕЙ
   Творчі і талановиті учасники ШКП «БАНКНОТ», які також черпають натхнення у соціально-психологічному театрі «Інсайт», 24 березня відкрили обласний семінар «Створення та функціонування системи внутрішкільного моніторингу якості середньої освіти»казкою-феєрією «Щоденник сонця».Осташко Марія та Пархонюк Іван у театралізованій формі поділилися своїми роздумами про щастя та шлях до нього:
«Описати поняття “щастя” неможливо. Відчуття щастя може бути ледь помітним, коли подивишся  в очі людини, а вони випромінюють радість, захоплення. Або ж “відверте” щастя, коли людина здатна летіти, піднятися до хмар, обняти всю землю.
   Буває щастя, коли отримав те, чого давно бажав. А буває, коли побачив захід сонця в неймовірних барвах або веселку на півнеба. Людина – дивне створіння. Вона може роками памятати погане, а хороше забути наступного ж дня. Як у такому випадку людина пише історію свого щастя?
   Хтось накладає широкими мазками всю палітру кольорів на сторінки своєї повісті, хтось пише чорно-білі есе. А хтось веде щоденні записи своїх поразок та перемог. Ось одна з таких сторінок – “Щоденник Сонця... Мій шлях до Щастя”.

Я біг за щастям у надії наздогнати.
Але виявилось, що немає сенсу за ним бігти.
Якщо його нема в нас, то його і не знайти,
Яким би не був нелегким і довгим шлях.
Я приховував щастя, щоб зберегти,
Але це виявилось марним.
Воно тане в слабких руках,
Зважає на сумніви, несміливість і страх.
Я грав зі щастям в надії зрозуміти
І досягти його найвищої точки.
Виявилося, небезпечно грати зі щастям.
Загравшись, можна його втратити.
Я сумував за щастям в надії повернути його.
Чому ж моє щастя розтануло, немов уві сні?
А тому, що в щоденних клопотах
Я зовсім забув, що щастя в мені!

Наприкінці вистави ми подарувати учасникам семінару краплинку щастя у пелюстках  троянд.

Щастя не залежить від нашого оточення, щастя це те, що ми самі творимо у своєму серці.

БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ!!!